Вдячні серця, спільна надія

Щасливого Дня подяки всім нашим дорогим родинам.

Сьогодні ми зупиняємося і дякуємо за те, що маємо: теплу їжу, безпечний дім і людей, які наповнюють наше життя любов’ю, навіть коли здається, що цього зовсім мало.

Це не свято однієї релігії, одного походження чи однієї статі. Це день подяки. Бо незалежно від того, у що ми віримо, одна й та сама кров тече в наших жилах, у кожного з нас є душа, і всі ми відчуваємо однаковий біль та однакову радість.

І десь сьогодні ввечері є родина, яка не має нічого, і те, що для нас здається малим, може бути для них цілим світом.

Ми вдячні за спокій і мир, які маємо тут, на цій землі, і бажаємо миру та спокою всім, хто живе серед війни, болю та голоду, і всім, хто не має даху над головою та зустрічає зиму в наметі. Нехай вони пізнають справжню свободу.

Поки ми стоїмо разом і продовжуємо думати один про одного, навіть мале стає достатнім, а світ стає кращим місцем.